1. Словник української мови у 20 томах

мамка

МА́МКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що ма́ма.

– Та чи вибачать мені мамка за все, що я накоїв? – думає Дмитрик (М. Коцюбинський);

Отець помер, і хлопець сам зостався з матір'ю. Раз говорить він: – Мамко, розповім я вам новину (А. Калин);

– Чого мамка наварила? – Вареникiв, – поспiшив чоловiчок з синiми очима, Панькiв син (Р. Андріяшик);

В цю хвилину до кімнати вбіг Дениско, побачив заплакану матір, кинувся до неї .. – Ти за віщо б'єш мамку? Я тобі... Я тобі... – Й заплакав також (Ю. Мушкетик).

2. заст. Нянька, годувальниця (у 1 знач.).

Бідна жінка радо йшла в мамки, хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклятко, але що було робити (Н. Кобринська);

В вітальню входить повна, буйна дама з таким величезним бюстом, що, здається, вона може бути мамкою цілої роти салдатів [солдатів] (В. Винниченко);

Дитина була голодна й заплакала. Треба було впустити мамку, і графиня з важким почуттям відчинила двері, за якими вже стояла, не насмілюючись постукати, годувальниця (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мамка — ма́мка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мамка — Годувальниця, нянька. Словник синонімів Караванського
  3. мамка — див. мати Словник синонімів Вусика
  4. мамка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що мама. 2》 заст. Нянька, годувальниця (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мамка — И, ж., комп., див. мама. Словник сучасного українського сленгу
  6. мамка — ГОДУВА́ЛЬНИЦЯ (жінка, що вигодовує груддю чужу дитину), МА́МКА заст. Коли це була дівчинка, її зоставляли при матері; коли хлопчик — віддавали спеціальним жінкам-годувальницям (Г. Словник синонімів української мови
  7. мамка — МА́МКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що ма́ма. — Та чи вибачать мені мамка за все, що я накоїв? — думає Дмитрик (Коцюб., І, 1955, 136); Отець помер, і хлопець сам зостався з матір’ю. Раз говорить він: "Мамко, розповім я вам новину" (Калин, Закарп. Словник української мови в 11 томах
  8. мамка — Мамка, -ки ж. 1) ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица. Словник української мови Грінченка