пластилін
У, ч., парк. Пилок конопель, який збирають на голе тіло, а потім скочують і курять. Роздягається і кидається в ту коноплю голий, а потім зішкрібає із себе пластилін і давай його довбати (С. Пиркало). Проте у їх середовищі існує «еліта». Плебс — то мак і коноплі, анаша, план, пластилін, кругляк, джеф і кумар; брудна кухня, де варять; брудний шприц, по якому повзають віруси СНІДу; брудна постіль, на якій кайфують; брудна подруга, яка за дозу зробить усе (День).
Словник сучасного українського сленгу