погнати

Жену, -женеш, док.

1. нарк. Покурити марихуани.

2. нарк. Безконтрольно робити і говорити щось під дією наркотику.

3. Почати говорити або робити дурниці.

Значення в інших словниках

1. погнати — погна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погнати — пожену, поженеш, док. 1》 перех. Змусити рухатися в певному напрямку. || також без додатка, розм. Насильно відправити, послати куди-небудь. || розм. Спрямувати рух чого-небудь, повести у певному напрямку щось. || Рвучко, підхопивши (вітром, бурею і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погнати — ПОГНА́ТИ, пожену́, пожене́ш, док. 1. кого, що. Змусити рухатися в певному напрямку. Чередник погнав скотину Попід гори на долину (Я. Щоголів); Баба .. погнала на толоку бичка пасти (О. Іваненко); * Образно. На Бессарабію пішов Оцей козак; погнало горе (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. погнати — гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному...  Фразеологічний словник української мови
5. погнати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. погнати — ПОГНА́ТИ, пожену́, пожене́ш, док. 1. перех. Змусити рухатися в певному напрямку. Чередник погнав скотину Попід гори на долину (Щог., Поезії, 1958, 181); Баба.. погнала на толоку бичка пасти (Ів., Укр.. казки, 1950, 24); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
7. погнати — Погнати, -жену, -неш гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Рудч. Ск. II. 13. Поженуть вас на війну. Стор. II. 85. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав. Кв.  Словник української мови Грінченка