поганяло

А, с. Прізвисько. Через моє надмірне захоплення історією він деколи називає мене Професором, і це поганяло приклеїлося, ніяк не можу позбутися (А. Дністровий). До мене ніколи в житті — не те що в школі чи в садку — на толоці!!!, де кожен мав поганяло — не вчепилося жодне прізвисько (С. Поваляєва).

Значення в інших словниках

1. поганяло — див. батіг  Словник синонімів Вусика
2. поганяло — (-а) с.; крим., мол. Кличка, прізвисько. Останнього [Ломбрадорця] ніхто і в голові не тримав — звідки взялося таке чудернацьке поганяло (О. Ульяненко, Рецидив); Навіть спостерігаючи тривалий час за творчістю музиканта, я дізнався дещо новеньке...  Словник жарґонної лексики української мови