прикинутий —
прики́нутий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
прикинутий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикинути I. || прикинуто, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прикинутий —
ПРИКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прики́нути¹. Вийшовши, не зважиться [Тихович] повернути у хату, щоб знов не почути на собі докірливого погляду, не побачити нещасного діда, прикинутого йому, як винуватцеві недолі цілої родини... (М.
Словник української мови у 20 томах
прикинутий —
ПРИКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прики́нути¹. Вийшовши, не зважиться [Тихович] повернути у хату, щоб знов не почути на собі докірливого погляду, не побачити нещасного діда, прикинутого йому, як винуватцеві недолі цілої родини… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах