Великий тлумачний словник сучасної мови

прикинутий

прики́нутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прикинути I.

|| прикинуто, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прикинутий — прики́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. прикинутий — ПРИКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прики́нути¹. Вийшовши, не зважиться [Тихович] повернути у хату, щоб знов не почути на собі докірливого погляду, не побачити нещасного діда, прикинутого йому, як винуватцеві недолі цілої родини... (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. прикинутий — А, -е. Вдягнутий. Прикольно прикинутий чувак.  Словник сучасного українського сленгу
  4. прикинутий — (-а, -е) мол., крим.; схвальн. Модно, гарно вдягнений. БСРЖ, 474; ПСУМС, 57; ЯБМ, 2, 230.  Словник жарґонної лексики української мови
  5. прикинутий — ПРИКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прики́нути¹. Вийшовши, не зважиться [Тихович] повернути у хату, щоб знов не почути на собі докірливого погляду, не побачити нещасного діда, прикинутого йому, як винуватцеві недолі цілої родини… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах