розвалюха

И, ж. Будь-яка стара річ у непридатному для використання стані (можна сказати і про людину). Зіна викотив облізлу і заляпану розвалюху... Найдивнішим було те, що ця стара каністра могла ще й їхати (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. розвалюха — див. дім  Словник синонімів Вусика