розвести —
розвести́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розвести —
[розвеисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. роузв'іў, -еила; нак. -еиди, -ед'іт'
Орфоепічний словник української мови
розвести —
див. розводити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розвести —
РОЗВЕСТИ́ див. розво́дити.
Словник української мови у 20 томах
розвести —
(-еду, -едеш) док.; мол. 1. на що. Примусити когось витратити гроші, заплатити за щось. Розвести на ресторан. БСРЖ, 497; ПСУМС, 61. 2. Обдурити когось. Розвести замовника. БСРЖ, 497.
Словник жарґонної лексики української мови
розвести —
розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру). 1. Бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход (пароплав) з вуглем (вугіллям) (Леся Українка); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари. (Н. Забіла). 2. нак.
Фразеологічний словник української мови