Значення в інших словниках
-
розвести —
розвести́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розвести —
[розвеисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. роузв'іў, -еила; нак. -еиди, -ед'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
розвести —
РОЗВЕСТИ́ див. розво́дити.
Словник української мови у 20 томах
-
розвести —
Ду, -деш, док. Обманути когось.
Словник сучасного українського сленгу
-
розвести —
(-еду, -едеш) док.; мол. 1. на що. Примусити когось витратити гроші, заплатити за щось. Розвести на ресторан. БСРЖ, 497; ПСУМС, 61. 2. Обдурити когось. Розвести замовника. БСРЖ, 497.
Словник жарґонної лексики української мови
-
розвести —
розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру). 1. Бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход (пароплав) з вуглем (вугіллям) (Леся Українка); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари. (Н. Забіла). 2. нак.
Фразеологічний словник української мови
-
розвести —
ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ...
Словник синонімів української мови
-
розвести —
РОЗВЕСТИ́ див. розво́дити.
Словник української мови в 11 томах
-
розвести —
Розвести, -ся см. розводити, -ся.
Словник української мови Грінченка