розмитий —
розми́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
розмитий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розмити. || розмито, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Позбавлений чіткості, яскравості, виразності (про колір, розпис і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розмитий —
РОЗМИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розми́ти. Ступивши на землю, я .. побачив осла з повними кошиками на спині, що переступав обережно через каміння розмитого бруку (М.
Словник української мови у 20 томах
розмитий —
НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
розмитий —
РОЗМИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розми́ти. Ступивши на землю, я .. побачив осла з повними кошиками на спині, що переступав обережно через каміння розмитого бруку (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
розмитий —
Розмитий, -а, -е 1) Размытый. 2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны. Ном. № 9525.
Словник української мови Грінченка