Словник сучасного українського сленгу

хакати

Аю, -аєш, недок., комп. Зламувати захист програми. Якщо ж ви дійсно такі круті пацани і вирішили хакати все підряд, то врахуйте, що така діяльність переслідується законом (Інтернет). Якщо вже таку месагу тут пишеш, тоді з'являються певні сумніви щодо вашого розуміння самого терміна «хакати» (Інтернет).

Словник сучасного українського сленгу

Значення в інших словниках

  1. хакати — ха́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. хакати — ХА́КАТИ¹, аю, аєш, недок., розм. 1. Важко дихати, видаючи глухі уривчасті гортанні звуки; хекати. День був гарячий – сказано в серпні: сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. хакати — (-аю, -аєш) недок. 1. комп. Зламувати, змінювати програму. Хакати — зламувати програми, сайти (КСМС). БСРЖ, 639. 2. студ., шк. Списувати. Він постійно хакає у мене (Запис 2002 р.). 3. кого; мол. Обдурювати кого-небудь.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. хакати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Важко дихати, видаючи глухі уривчасті гортанні звуки; хекати. 2》 Те саме, що шаркати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хакати — ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ (ВІДДИ́ХУВАТИ рідше), ЗВО́ДИТИ ДУХ розм., ТХНУ́ТИ заст.; ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИ розм., ХЕ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. хакати — ХА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Важко дихати, видаючи глухі уривчасті гортанні звуки; хекати. День був гарячий — сказано в серпні: сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши (Свидн.  Словник української мови в 11 томах
  7. хакати — Хакати, -каю, -єш гл. Тяжело дышать, — запыхавшись отъ жары и пр. Душно Рябкові — бач, як хакає, язик висолопивши. Харьк. День був гарячий, сказано, в серпні; сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши. Св.  Словник української мови Грінченка