Значення в інших словниках
-
хробачок —
хробачо́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
хробачок —
ХРОБАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до хроба́к. Чорноголовий дятел лазив по корі, постукував дзьобом об стовбур, шукаючи хробачків (З. Тулуб); Його душу оповили сумніви. Він намагається приспати в собі хробачка остраху й каяття.
Словник української мови у 20 томах
-
хробачок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до хробак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хробачок —
Хробачо́к, -чка́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хробачок —
ХРОБАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до хроба́к. Чорноголовий дятел лазив по корі, постукував дзьобом об стовбур, шукаючи хробачків (Тулуб, Людолови, I, 1957, 64); Де ж тая коровиця? В коробочку сі сховала. Де ж тая коробочка? Хробачки розточили! (Укр. дит.
Словник української мови в 11 томах
-
хробачок —
Хробачок, -чка м. 1) ум. отъ хробак. 2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу. МУЕ. І. 104.
Словник української мови Грінченка