шелестіти —
(- листя) шурхотіти, шарудіти, шамотіти, шелепотіти, (- прапор) лопотіти, (- одяг) шамтіти, (устами) шепотіти, док. ШЕЛЕСНУТИ, (у воду) шубовснути, ід. неос. НІ ШЕЛЕСНЕ, ні шеберхне, ні шерехне, ні чичиркне, ні шамне
Словник синонімів Караванського
шелестіти —
див. звучати; шуміти
Словник синонімів Вусика
шелестіти —
[шеилеис'т’ітие] -леишчу, -стиш, -стиемо, -стиете; нак. -сти, -с'т'іт'
Орфоепічний словник української мови
шелестіти —
ШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, недок. Видавати, утворювати шарудіння, шелест, шерех. Тихенько нива шелестіла, Вітрець тепленький подихав. Сіножать квітами пахтіла І жайворонок десь співав (Л.
Словник української мови у 20 томах
шелестіти —
шелесті́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
шелестіти —
-ещу, -естиш, недок. Видавати, утворювати шарудіння, шелест, шерех. || Рухаючись, працюючи, видавати шарудіння, шерех. || чим. Викликати шелест, приводячи щось у рух. || розм. Говорити щось пошепки. || розм. Тихо лунати (про слова).
Великий тлумачний словник сучасної мови
шелестіти —
Шелесті́ти, -лещу́, -лести́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шелестіти —
ШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, недок. Видавати, утворювати шарудіння, шелест, шерех. Тихенько нива шелестіла, Вітрець тепленький подихав. Сіножать квітами пахтіла І жайворонок десь співав (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
шелестіти —
Шелестіти, -щу, -стиш гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. Ном. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. V. 47. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить. Ном. № 9696.
Словник української мови Грінченка