білінгвізм —
білінгві́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
білінгвізм —
-у, ч. Двомовність. || Володіння і поперемінне користування тією самою особою або колективом двома різними мовами або різними діалектами тієї самої мови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
білінгвізм —
БІЛІНГВІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Двомовність; уживання двох мов у межах певної соціальної спільноти, передусім держави. Російсько-український білінгвізм вийшов за межі мови, деформував інші сфери буття (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
білінгвізм —
• білінгвізм - див. двомовність.
Українська літературна енциклопедія