білінгвізм

БІЛІНГВІ́ЗМ, у, ч., лінгв.

Двомовність; уживання двох мов у межах певної соціальної спільноти, передусім держави.

Російсько-український білінгвізм вийшов за межі мови, деформував інші сфери буття (з наук. літ.);

Нова програма з української мови зорієнтована на державну мову, а не на українсько-російський білінгвізм (з газ.).

Значення в інших словниках

1. білінгвізм — білінгві́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. білінгвізм — (від лат. bi — подвійний і lingua — мова) те саме, що і двомовність  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. білінгвізм — -у, ч. Двомовність. || Володіння і поперемінне користування тією самою особою або колективом двома різними мовами або різними діалектами тієї самої мови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. білінгвізм — • білінгвізм - див. двомовність.  Українська літературна енциклопедія