білінгвізм

білінгві́зм

-у, ч.

Двомовність.

|| Володіння і поперемінне користування тією самою особою або колективом двома різними мовами або різними діалектами тієї самої мови.

Значення в інших словниках

1. білінгвізм — білінгві́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. білінгвізм — (від лат. bi — подвійний і lingua — мова) те саме, що і двомовність  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. білінгвізм — БІЛІНГВІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Двомовність; уживання двох мов у межах певної соціальної спільноти, передусім держави. Російсько-український білінгвізм вийшов за межі мови, деформував інші сфери буття (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. білінгвізм — • білінгвізм - див. двомовність.  Українська літературна енциклопедія