1. Великий тлумачний словник сучасної мови

білінгвізм

білінгві́зм

-у, ч.

Двомовність.

|| Володіння і поперемінне користування тією самою особою або колективом двома різними мовами або різними діалектами тієї самої мови.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білінгвізм — білінгві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. білінгвізм — (від лат. bi — подвійний і lingua — мова) те саме, що і двомовність Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. білінгвізм — БІЛІНГВІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Двомовність; уживання двох мов у межах певної соціальної спільноти, передусім держави. Російсько-український білінгвізм вийшов за межі мови, деформував інші сфери буття (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. білінгвізм — • білінгвізм - див. двомовність. Українська літературна енциклопедія