білінгвізм

білінгві́зм

• білінгвізм

- див. двомовність.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білінгвізм — білінгві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. білінгвізм — (від лат. bi — подвійний і lingua — мова) те саме, що і двомовність Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. білінгвізм — -у, ч. Двомовність. || Володіння і поперемінне користування тією самою особою або колективом двома різними мовами або різними діалектами тієї самої мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. білінгвізм — БІЛІНГВІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Двомовність; уживання двох мов у межах певної соціальної спільноти, передусім держави. Російсько-український білінгвізм вийшов за межі мови, деформував інші сфери буття (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах