аутизм
Крайня форма психічного відчуження, відмова індивіда від контактів з навколишнім оточенням, занижена можливість саморегуляції, прив’язаність до вузького кола ідей та уявлень, егоцентризм, неадекватність емоційних реакцій на поведінку людей.
англ. outism; нім. Autismus m=; угор. autizmus; рос. аутизм.
Словник із соціальної роботи