комунікація

1. Процес передачі інформації, який включає адресата, канали, кодування, дешифровку, зміст, ефективність, контроль, ситуацію, намір. 2. Акт спілкування між людьми засобом передачі символів, метою якого є взаємопорозуміння. 3. Обмін інформацією будь-якого виду між різними системами зв’язку.

англ. communication; нім. Kommunikation f=, -en; угор. kommunikáció; рос. коммуникация.

Значення в інших словниках

1. комунікація — Комуніка́ція: — сполучення [47;III]  Словник з творів Івана Франка
2. комунікація — комуніка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. комунікація — (від лат. сommunіco — спілкуюся з кимось) одне зі стилістичних понять, що визначає основний зміст і доречність стилістичних засобів.  Словник стилістичних термінів
4. комунікація — Зв'язок, сполучення; КН. спілкування.  Словник синонімів Караванського
5. комунікація — [комун'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
6. комунікація — -ї, ж. 1》 спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. Водні комунікації. Вузол комунікацій — місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. 2》 Обмін інформацією, спілкування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. комунікація — Сполука, зв'язок  Словник чужослів Павло Штепа
8. Комунікація — Повідомлення кандидатові основних положень філософії і ритуалу деяких вищих ступенів (див.) без виконання належного ритуалу посвяти.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
9. комунікація — КОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку і т. ін. Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (І.  Словник української мови у 20 томах
10. комунікація — комуніка́ція (від лат. communiсо – спілкуюсь з кимось) 1. Спілкування, передача інформації. 2. У філософії екзистенціалізму і персоналізму – спілкування, в процесі якого одна самітня душа відкриває себе іншій...  Словник іншомовних слів Мельничука
11. комунікація — КОМУНІКАЦІЯ (від лат. communico — повідомлення, зв'язок, спілкування) — у широкому сенсі це термін, що окреслює людську взаємодію у світі.  Філософський енциклопедичний словник
12. комунікація — СПІЛКУВА́ННЯ (взаємні стосунки, взаємний зв'язок), ЗНО́СИНИ мн., КОНТА́КТ, КОНТАКТУВА́ННЯ, КОМУНІКА́ЦІЯ, ПОРОЗУМІ́ННЯ. Павло Тичина звертає особливу увагу на мову як засіб спілкування між людьми (М.  Словник синонімів української мови
13. комунікація — Комуніка́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
14. комунікація — КОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв’язку тощо. Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (Фр., IV, 1950, 279); Водні комунікації.  Словник української мови в 11 томах
15. комунікація — рос. коммуникация 1. Шляхи та засоби транспортного забезпечення господарства й населення, передання інформації, система комунального забезпечення та інші складові соціальної життєзабезпечуючої інфраструктури.  Eкономічна енциклопедія