комунікація
КОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв’язку тощо.
Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (Фр., IV, 1950, 279);
Водні комунікації.
Ву́зол комуніка́цій — місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв’язку тощо.
2. лінгв., рідко. Те саме, що спілкува́ння; зв’язок.
Речення як засіб комунікації.
Словник української мови (СУМ-11)