милосердя

1. Діяльне (активне) співчуття і конкретно виражена доброта по відношенню до нужденних, знедолених. 2. У всіх світових релігіях – одна із дарованих Богом чеснот, яка сприяє подоланню гріховності і відкриває шлях до особистого спасіння.

англ. mercy / compassion; нім. Barmherzigkeit f=; угор. jótékonyság; рос. милосердие.

Значення в інших словниках

1. милосердя — милосе́рдя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. милосердя — Співчуття, жалість, жаль, зст. милосердіє; (зглядь) милість, ласка.  Словник синонімів Караванського
3. милосердя — див. доброта  Словник синонімів Вусика
4. милосердя — -я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. || Вияв жалості; помилування. Сестра милосердя іст. — медична сестра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. милосердя — МИЛОСЕ́РДЯ, я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. [Кембль:] Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Леся Українка); // Вияв жалості; помилування.  Словник української мови у 20 томах
6. милосердя — МИ́ЛІСТЬ (доброзичливе, привітне ставлення до когось, вияв жалості тощо), БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗГЛЯД діал.; МИЛОСЕ́РДЯ (співчутливе ставлення до когось); БЛАГОДІЯ́ННЯ заст., БЛАГОСТИ́НЯ заст., ПРИЗВО́ЛЕННЯ заст. (добрий, милосердний учинок, добре діло).  Словник синонімів української мови
7. милосердя — Милосе́рдя, -дя, -дю, -дям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. милосердя — МИЛОСЕ́РДЯ, я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. [Кембль:] Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Л. Укр., III, 1952, 30); // Вияв жалості; помилування.  Словник української мови в 11 томах
9. милосердя — Милосердя, -дя с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Дума. Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя. К. Іов. 82.  Словник української мови Грінченка