втеки
вте́ки
мн., інд.-авт. Похідне від втеча.
Коли докучили ці втеки —
в лет, до вогненної пащеки.
Як він ощирився,
стозмій! (П-1:73).
Словник поетичної мови Василя Стусавте́ки
мн., інд.-авт. Похідне від втеча.
Коли докучили ці втеки —
в лет, до вогненної пащеки.
Як він ощирився,
стозмій! (П-1:73).
Словник поетичної мови Василя Стуса