Словник поетичної мови Василя Стуса

діатриба

(грец. diatribē — бесіда, навчання), -и, ж. Різка викривальна промова, що іноді містить напади особистого характеру

Довгоголосся діатриб

І требні витребені трати. (Т.1, кн.2:137);

Це ти, обороно

від предковічних довгих діатриб? (П-2:180).

Словник поетичної мови Василя Стуса

Значення в інших словниках

  1. діатриба — Діатри́ба: — сувора, різка критика, памфлет [35]  Словник з творів Івана Франка
  2. діатриба — діатри́ба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. діатриба — -и, ж. 1》 Міркування на моральні теми. 2》 Гнівна звинувачувальна усна або письмова промова, памфлет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діатриба — ДІАТРИ́БА, и, ж., книжн. 1. Розмірковування на моральну тему. І він був раб, і батько був рабом, і довелось нелегко їм обом. В порту почавши із соління риби, він був засновник жанру діатриби (Л.  Словник української мови у 20 томах
  5. діатриба — діатри́ба (від грец. διατριβή – бесіда) різка, сувора критика.  Словник іншомовних слів Мельничука