комонь
комо́нь
Я, ч., заст. Кінь
...радісні комоні,
випущені з стаєнь правітця,
радісну стежку вам прокомонять
і заграє обраділий степ... (ЗД:52);
Як хороше було —
упасти на осонні
за Калкою комоні
іржать. (П-2:164).
Словник поетичної мови Василя Стуса