куріти
курі́ти
Ію, -ієш, рідко, недок. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим.
Куріють вигаслі багаття,
собаки виють до зірок... (ЗД:43);
Куріє руїна. Кривавим стікає потоком,
і сонце татарське — стожальне — разить наповал. (П-1:45).
Словник поетичної мови Василя Стуса