Словник поетичної мови Василя Стуса

кушир

У, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива.

І гайвороння геть заговорило

нерадісним шелепанням розкрилля

нерадісну покору куширів. (ЗД:109).

Словник поетичної мови Василя Стуса

Значення в інших словниках

  1. кушир — куши́р іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
  2. кушир — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кушир — КУШИ́Р, у́, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. Сам Дашкович .. обіруч вибирав раки й рибу з жабуриння та куширу (І. Нечуй-Левицький); Воду занесло мулом, товстий шар куширу та ряски вкрив її теплою ковдрою зверху (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. кушир — КУШИ́Р (водяна кропива), РОГОЛИ́СТ.  Словник синонімів української мови
  5. кушир — Куши́р, -ру́; -ширі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кушир — КУШИ́Р, у, ч. (Ceratophyllum L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. Сам Дашкович.. обіруч вибирав раки й рибу з жабуриння та куширу (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах