кушир
КУШИ́Р, у́, ч.
Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива.
Сам Дашкович .. обіруч вибирав раки й рибу з жабуриння та куширу (І. Нечуй-Левицький);
Воду занесло мулом, товстий шар куширу та ряски вкрив її теплою ковдрою зверху (М. Чабанівський);
Для періоду заповнення водоймища і для першого року його існування характерний буйний розвиток рослин, що вільно плавають на воді – ряски, куширу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)