кушетка
КУШЕ́ТКА, и, ж.
Невеличкий диван з узголів'ям і без спинки.
Скрізь попід стінами тулились канапки, кушетки, м'які фотелі з подушками й подушечками (М. Коцюбинський);
Алла Михайлівна лежала ще, але не в ліжку, а на кушетці (Леся Українка);
Віра готує вечерю, а він у той час читає газету на кушетці (Р. Іваничук);
Сiрим суконцем порохiв укритi стiл i кушетка бiля лiжка (Р. Андріяшик).
Словник української мови (СУМ-20)