1. Словник української мови у 20 томах

кушетка

КУШЕ́ТКА, и, ж.

Невеличкий диван з узголів'ям і без спинки.

Скрізь попід стінами тулились канапки, кушетки, м'які фотелі з подушками й подушечками (М. Коцюбинський);

Алла Михайлівна лежала ще, але не в ліжку, а на кушетці (Леся Українка);

Віра готує вечерю, а він у той час читає газету на кушетці (Р. Іваничук);

Сiрим суконцем порохiв укритi стiл i кушетка бiля лiжка (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кушетка — куше́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кушетка — -и, ж. Невеличкий диван з узголів'ям, але без спинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кушетка — див. диван Словник чужослів Павло Штепа
  4. кушетка — КАНА́ПА (рід м'яких меблів), ДИВА́Н, КОЗЕ́ТКА заст.; ТАХТА́ (широка, без спинки); КУШЕ́ТКА, ОТОМА́НКА (ОТОМА́НА) (невелика, без спинки, з узголів'ям). Словник синонімів української мови
  5. кушетка — КУШЕ́ТКА, и, ж. Невеличкий диван з узголів’ям, але без спинки. Скрізь попід стінами тулились канапки, кушетки, м’які фотелі з подушками й подушечками (Коцюб., II, 1955, 247); Боженко відштовхнув кухлик з водою і, закривши голову чорною буркою, упав на вбогу клейончату кушетку (Довж., І, 1958, 195). Словник української мови в 11 томах