1. Словник української мови у 20 томах

кушир

КУШИ́Р, у́, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива.

Сам Дашкович .. обіруч вибирав раки й рибу з жабуриння та куширу (І. Нечуй-Левицький);

Воду занесло мулом, товстий шар куширу та ряски вкрив її теплою ковдрою зверху (М. Чабанівський);

Для періоду заповнення водоймища і для першого року його існування характерний буйний розвиток рослин, що вільно плавають на воді – ряски, куширу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кушир — куши́р іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. кушир — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кушир — У, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. І гайвороння геть заговорило нерадісним шелепанням розкрилля нерадісну покору куширів. (ЗД:109). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. кушир — КУШИ́Р (водяна кропива), РОГОЛИ́СТ. Словник синонімів української мови
  5. кушир — Куши́р, -ру́; -ширі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кушир — КУШИ́Р, у, ч. (Ceratophyllum L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. Сам Дашкович.. обіруч вибирав раки й рибу з жабуриння та куширу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах