1. Словник української мови в 11 томах

кушир

КУШИ́Р, у, ч. (Ceratophyllum L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива.

Сам Дашкович.. обіруч вибирав раки й рибу з жабуриння та куширу (Н.-Лев., І, 1956, 416);

Воду занесло мулом, товстий шар куширу та ряски вкрив її теплою ковдрою зверху (Чаб., Тече вода.., 1961, 7);

Для періоду заповнення водоймища і для першого року його існування характерний буйний розвиток рослин, що вільно плавають на воді — ряски, спіродели, куширу (Укр. бот. ж., XVII, 1, 1960, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кушир — куши́р іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. кушир — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кушир — У, ч., бот. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. І гайвороння геть заговорило нерадісним шелепанням розкрилля нерадісну покору куширів. (ЗД:109). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. кушир — КУШИ́Р, у́, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива. Сам Дашкович .. обіруч вибирав раки й рибу з жабуриння та куширу (І. Нечуй-Левицький); Воду занесло мулом, товстий шар куширу та ряски вкрив її теплою ковдрою зверху (М. Словник української мови у 20 томах
  5. кушир — КУШИ́Р (водяна кропива), РОГОЛИ́СТ. Словник синонімів української мови
  6. кушир — Куши́р, -ру́; -ширі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)