кушетка
КУШЕ́ТКА, и, ж. Невеличкий диван з узголів’ям, але без спинки.
Скрізь попід стінами тулились канапки, кушетки, м’які фотелі з подушками й подушечками (Коцюб., II, 1955, 247);
Боженко відштовхнув кухлик з водою і, закривши голову чорною буркою, упав на вбогу клейончату кушетку (Довж., І, 1958, 195).
Словник української мови (СУМ-11)