кушати
КУ́ШАТИ, аю, аєш, недок., перех., рідко. Куштувати.
А хмільного — свідок бог — Не кушаю зроду (Рудан., Співомовки.., 1957, 35);
Не кушав плоду з дерева живого (Фр., XIII, 1954, 128).
Словник української мови (СУМ-11)КУ́ШАТИ, аю, аєш, недок., перех., рідко. Куштувати.
А хмільного — свідок бог — Не кушаю зроду (Рудан., Співомовки.., 1957, 35);
Не кушав плоду з дерева живого (Фр., XIII, 1954, 128).
Словник української мови (СУМ-11)