Словник поетичної мови Василя Стуса

нелинь

не́линь

Я, ч. Дуб, з якого не опадає листя.

Запорожець — нелинь-дуб

Край борів отаборився. (Кр:213).

Словник поетичної мови Василя Стуса

Значення в інших словниках

  1. нелинь — не́линь іменник чоловічого роду дуб, з якого не опадає листя  Орфографічний словник української мови
  2. нелинь — -я, ч. Дуб, з якого не опадає листя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нелинь — НЕ́ЛИНЬ, я, ч. Дуб, з якого не опадає листя. Між молодої зелені Дуби зимові – нелині. Із міді, мабуть, листя їх, Що в хуртовину вистоїть! (Л. Дмитерко); Дуб не хилить віти, Старого листя не кладе в траві, Суворим нелинем ще довго буде мріти (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
  4. нелинь — Не́линь, -ня; -лині, -нів (дуб)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нелинь — НЕ́ЛИНЬ, я, ч. Дуб, з якого не опадає листя. Між молодої зелені Дуби зимові — нелині. Із міді, мабуть, листя їх, Що в хуртовину вистоїть! (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 64); Дуб не хилить віти, Старого листя не кладе в траві, Суворим нелинем ще довго буде мріти (Мал., Серце.., 1959, 78).  Словник української мови в 11 томах
  6. нелинь — Не́линь, -ня м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.  Словник української мови Грінченка