самоспалення

самоспа́лення

Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і спалення.

...порив нас відроджує і кличе

перелітати смертне узграниччя,

аби в пекельний вечора опал

крилом сягнути — в лоно самоспалень

до молодих і радісних офір. (ЧТ:85).

Значення в інших словниках

1. самоспалення — самоспа́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самоспалення — -я, с. Добровільне спалення себе як вияв протесту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоспалення — САМОСПА́ЛЕННЯ, я, с. Добровільне спалення себе як вияв протесту...  Словник української мови у 20 томах
4. самоспалення — САМОСПА́ЛЕННЯ, я, с. Добровільне спалення себе як вияв протесту...  Словник української мови в 11 томах