самострата
самостра́та
И, ж., інд.-авт. Похідне від само... і страта.
Рудиментарний птах,
ти прагнеш висоти, як самострати... (Т.1, кн.2:205);
Все вигадка — що снилось
і з ночі увійшло,
до серця прихилилось
і мову одняло:
ця щедра самострата
заради всіх зарад. (ЧТ:71).
Словник поетичної мови Василя Стуса