1. Словник поетичної мови Василя Стуса

самострата

самостра́та

И, ж., інд.-авт. Похідне від само... і страта.

Рудиментарний птах,

ти прагнеш висоти, як самострати... (Т.1, кн.2:205);

Все вигадка — що снилось

і з ночі увійшло,

до серця прихилилось

і мову одняло:

ця щедра самострата

заради всіх зарад. (ЧТ:71).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самострата — самостра́та іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. самострата — -и, ж., рідко. Те саме, що самогубство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самострата — САМОСТРА́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що самогу́бство. Словник української мови у 20 томах
  4. самострата — САМОГУ́БСТВО (позбавлення себе життя), САМОВБИВСТВО, САМОЗГУ́БА рідше, САМОСТРА́ТА рідше. Я мимоволі почервонів.. Самогубство: хіба це не прояв слабодухості? (Ю. Збанацький); А про самовбивство не могло бути бесіди, бо вистріл поступив іззаду (О. Словник синонімів української мови
  5. самострата — САМОСТРА́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що самогу́бство. Словник української мови в 11 томах