самострумування
самострумува́ння
Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і струмування.
Пильнуй спокійне самострумування,
коли лілеї жовті пелюстки
милішають і чезнуть. (ЧТ:151);
...аби в останньому пориві,
у плині самострумувань
ураз зайти за власну грань,
пірнути в смертні переливи. (П-1:169).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me