самострумування

самострумува́ння

Я, с., інд.-авт. Похідне від само... і струмування.

Пильнуй спокійне самострумування,

коли лілеї жовті пелюстки

милішають і чезнуть. (ЧТ:151);

...аби в останньому пориві,

у плині самострумувань

ураз зайти за власну грань,

пірнути в смертні переливи. (П-1:169).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me