самострумувати

самострумува́ти

Ую, -уєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і струмувати.

Ми з себе витікаємо, як ріки,

лиш самотою й пам'яттю великі,

встромляємось між скелями двома,

аби ріка пливла, а ми стояли

і несобою самострумували. (ЧТ:125).