авари
АВА́РИ, ів, мн. (одн. ава́р, а, ч.). Тюркські племена, які в VI ст. завоювали придунайські райони, заснували свою державу і проіснували там до початку IX ст.
Історична обстановка в Центральній і Східній Європі істотно змінюється в середині VI ст. у зв’язку з появою тут аварів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 353).
Словник української мови (СУМ-11)