автономно

АВТОНО́МНО. Присл. до автоно́мний.

Усі її [машини "Київ"] вузли — арифметичний, запам’ятовуючий та інші пристрої — працюють автономно (Веч. Київ 12.ІІІ 1958, 1).

Значення в інших словниках

1. автономно — автоно́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. автономно — Присл. до автономний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. автономно — АВТОНО́МНО. Присл. до автоно́мний 2. Розглядаючи системно політико-економічну діяльність як складник політичного процесу, автор доходить висновку, що економіка держави не може існувати автономно...  Словник української мови у 20 томах