авторучка

АВТОРУ́ЧКА, и, ж. Ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера.

Вийнявши трофейну авторучку, сів писати записку (Кучер, Чорноморці, 1956, 210).

Значення в інших словниках

1. авторучка — автору́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. авторучка — -и, ж. Ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. авторучка — АВТОРУ́ЧКА, и, ж. Ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера. Вийнявши трофейну авторучку, сів писати записку (В. Кучер); Поклав перед собою нарізаний папір, праворуч – авторучку (В.  Словник української мови у 20 томах