автура

АВТУ́РА, и, ж. Збірн. до а́втор.

До участі в передачах місцевого радіо залучається широка автура з числа трудящих міст і сіл (Рад. Укр., 7.V 1957, 1);

Серед автури видавництва багато молодих письменників (Літ. газ., 8.ІV 1958, 4).

Значення в інших словниках

1. автура — авту́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. автура — -и, ж. Збірн. до автор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. автура — АВТУ́РА, и, ж. Збірн. до а́втор. Слід залучати автуру до радіопередач із числа радіослухачів (з газ.); Серед автури видавництва багато молодих письменників (з газ.).  Словник української мови у 20 томах