автура
АВТУ́РА, и, ж. Збірн. до а́втор.
До участі в передачах місцевого радіо залучається широка автура з числа трудящих міст і сіл (Рад. Укр., 7.V 1957, 1);
Серед автури видавництва багато молодих письменників (Літ. газ., 8.ІV 1958, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автура — авту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- автура — -и, ж. Збірн. до автор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- автура — АВТУ́РА, и, ж. Збірн. до а́втор. Слід залучати автуру до радіопередач із числа радіослухачів (з газ.); Серед автури видавництва багато молодих письменників (з газ.). Словник української мови у 20 томах