1. Великий тлумачний словник сучасної мови

автура

авту́ра

-и, ж.

Збірн. до автор.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автура — авту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. автура — АВТУ́РА, и, ж. Збірн. до а́втор. Слід залучати автуру до радіопередач із числа радіослухачів (з газ.); Серед автури видавництва багато молодих письменників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. автура — АВТУ́РА, и, ж. Збірн. до а́втор. До участі в передачах місцевого радіо залучається широка автура з числа трудящих міст і сіл (Рад. Укр., 7.V 1957, 1); Серед автури видавництва багато молодих письменників (Літ. газ., 8.ІV 1958, 4). Словник української мови в 11 томах