автура
АВТУ́РА, и, ж.
Збірн. до а́втор.
Слід залучати автуру до радіопередач із числа радіослухачів (з газ.);
Серед автури видавництва багато молодих письменників (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автура — авту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- автура — -и, ж. Збірн. до автор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- автура — АВТУ́РА, и, ж. Збірн. до а́втор. До участі в передачах місцевого радіо залучається широка автура з числа трудящих міст і сіл (Рад. Укр., 7.V 1957, 1); Серед автури видавництва багато молодих письменників (Літ. газ., 8.ІV 1958, 4). Словник української мови в 11 томах