авіатор
АВІА́ТОР, а, ч. Той, хто займається польотами, авіацією (в 1 знач.); той, хто керує літаком; льотчик.
Будьте сміливі і точні, як належить авіаторам соціалістичної Батьківщини (Мик., І, 1957, 499);
Чимало авіаторів оволоділи майстерністю катапультних стрибків (Веч. Київ, 18.I 1957, 4).
Словник української мови (СУМ-11)