авіатор
АВІА́ТОР, а, ч.
Фахівець із керування, водіння та обслуговування літальних апаратів.
У 1910 році з метою отримання диплома авіатора здійснив політ Сергій Уточкін, а холодним осіннім днем 12 листопада того ж року підкорив повітря відомий письменник Олександр Купрін (із журн.);
Авіатори оволодівають майстерністю катапультних стрибків (з газ.);
Хто воістину без метеорологів – як без рук (а точніше, без крил), то це авіатори (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)