аеронавт
АЕРОНА́ВТ, а, ч., книжн. Те саме, що повітропла́вець.
Аеронавти і льотчики при висотних польотах користуються кисневими приладами (Хімія, 7, 1956, 35);
Над Північним океаном, В гострій, птичій далині, Прокладають путь сувору Молоді аеронавти (Рильський, II, 1956, 142).
Словник української мови (СУМ-11)